2016-06-11
Щойно ми прийшли до школи,
А тепер – випускники.
Не зупинити нам ніколи
Плин життєвої ріки.
Ми йдемо все далі й далі,
Пливуть літа за роком рік,
У забуття ідуть печалі,
І мрії, мережені торік…
Чи не пора нам зупинитись,
І оглянутись, і згадать?
Ніщо не встигне повторитись,
А літа твої все швидше мчать.
І коли ріка до моря буде допливати,
А зозуля накує за п’ятдесят,
От тоді ти будеш думати, гадати,
І повернутись схочеться назад.
Та не буде сил вже щось робити,
Тож поки шумить твоя ріка,
Ти подумай, як своє життя прожити,
Щоб біля моря з смутком не згадувать струмка.