Виховання правової культури учнів

2016-11-23

Виховання правової культури учнів

Правова культура людини унікальна і полягає в тісному зв’язку основних її частин (знання законів – відношення до закону – поведінка).

Оволодівши в шкільні роки основами правових знань, учні протягом усього свого подальшого життя будуть збільшувати їхній обсяг, поглиблювати їх, тісніше зв’язувати з життям, з трудовою і суспільною практикою.

В школі розроблено систему бесід та тематичних годин з морально-правового, громадянсько -патріотичного виховання учнів, які проводяться круглий рік. Проведененя Тижня правових знань та Місячника правовиховання є необхідністю в кожному навчальному закладі . Правове виховання учнів у школах не повинно зводитись до ознайомлення їх з деякими питаннями кримінального права, з "літерою” закону. Працівники правоохоронних органів, виступаючи перед дітьми, не тільки висвітлюють конкретні злочини, механізми їх скоєння і розкриття, а й аналізують їх, дають морально-правову оцінку негативним вчинкам, підкреслюють невідворотність відповідальності за скоєння.

Особлива увага приділяється проблемі виховання в учнів поваги до тих, хто охороняє порядок і закон. З цією метою проводяться екскурсії учнів у відділок міліції, на пост ДАІ, зустрічі з представниками правоохоронних органів (кримінальної міліції, прокуратури).

Правовиховна робота з учнями не може не враховувати тих умов, які склалися в їхніх сім’ях. Виявлення сімей, які продукують категорії неповнолітніх, вивчення стилю стосунків між батьками та дітьми, між подружжям, морально-психологічного клімату сім’ї допоможе налагодити контакти між членами сім’ї, відновити її виховні можливості. Робота з такими батьками надто складна і вимагає окремої розмови. Ця робота не завжди дає бажані результати і вимагає радикальних заходів.

Здійснення правовиховної роботи з дітьми вимагає використання негативних прикладів, щоб показати недоцільність їх наслідування:

– По-перше, важливо не зловживати такими прикладами, щоб в учнів не сталося враження про навколишнє середовище як про сукупність тільки негативних явищ.

– По-друге, треба домагатися колективного осуду негативних проявів, які мають місце в класі чи школі.

– По-третє, якщо учні не розуміють суті негативного вчинку, є потреба розвінчати його на конкретних прикладах, зокрема зрозумілих і відомих їм, показати його аморальність.

– По-четверте, необхідно розкрити учням шкідливість і аморальність окремих звичок, які призводять до окремих негативних вчинків.

– По-п’яте, особлива виховна цінність у залученні школярів до посильної діяльності у боротьбі з проявами морального зла. Така орієнтація дає можливість формувати у школярів "імунітет” проти морального зла.

Крім того, слід зазначити, що "імунітет” проти морального зла формується також у дітей, що потребують підвищеної педагогічної уваги та схильні до правопорушень.

Складовою правового виховання є превентивне виховання школярів. Профілактика правопорушень неповнолітніх вимагає своєрідного підходу і до вибору методів та форм виховної роботи. У превентивній роботі рекомендується застосовувати такі методи, що сприяють формуванню у школярів умінь та навичок правомірної поведінки. Досвід переконує, що часто учні в певних ситуаціях діють неправомірно тому, що не мають досвіду, а теоретичні знання не спрацьовують. Тому дітей частіше треба ставити в ситуацію всеобучу того чи іншого типу поведінки, організовувати різноманітні рольові ігри привчати дотримуватись правил людського співжиття.

Слід наголосити на ще одному профілактичному аспекті діяльності учнів. Вони повинні розуміти користь знань, вмінь, отриманих у школі, для свого майбутнього. Це розуміння дасть можливість подолати такі моральні явища, як шпаргалки, намагання обманути педагога, обікрасти самого себе.

Попередження правопорушень серед школярів це справа не тільки дорослих, а й самих школярів. Вони повинні, по змозі, залучатися до цієї справи. Це реалізується в діяльності дитячого самоврядування, комісії з попередження правопорушень, де беруть участь діти. Випадки неадекватної поведінки, які трапляються в учнівському колективі, обговорюються на класних зборах, на робочих шкільних лінійках.

З дітьми, що потребують підвищеної педагогічної уваги вчителем, класним керівником, практичним психологом, педагогом-організатором проводиться індивідуальна робота згідно з планом виховної роботи.

Формує відповідну правомірну поведінку в учнів стиль педагогічної діяльності і ставлення до них вчителя чи класного керівника. Досвід вони переносять на ставлення до батьків і старших взагалі. У межах шкільного співуправління розроблені правила поведінки для учнів, а також правила внутрішкільного розпорядку та графік чергування, затверджені Радою школи .

Слід зазначити, що часто правопорушення скоюються не через велике бажання зробити щось недобре, не через нестаток матеріальних благ в сім’ї, а через те, що підліток не вміє організувати свій вільний час, не може реалізуватися в навчальній та позаурочній діяльності.

Особливістю виховання є формування соціальної активності підлітків. Це допомагає їм реалізувати себе, самоствердитися, вчить правильно і з користю для себе організувати свій вільний час, вибирати коло друзів та виконувати обіцянки.

Лекція

/Files/images/лекція.jpg/Files/images/лекція1.jpg

Тренінг

/Files/images/правоо.jpg/Files/images/право.jpg
Кiлькiсть переглядiв: 1524