Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек "Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності"

2021-11-03

/Files/images/1_veresnya/IMG_20211103_155325.jpg

/Files/images/1_veresnya/IMG_20211103_151254.jpg Одним з пріоритетних напрямів патріотичного виховання молоді є краєзнавство, яке грунтується на принципах гуманізації, демократизації, системності, науковості й культуровідповідності.

''/Files/images/1_veresnya/IMG_20211103_151813.jpgЗміст краєзнавства формується навколо таких базових чинників, як природа, історія, соціальна сфера.

/Files/images/1_veresnya/IMG_20211103_151948.jpgУ цьому контексті краєзнавча робота є тим засобом виховання, який передбачає вільний вибір і необмежені можливості для творчості особистості в опануванні знань.

Бібліотечне краєзнавство як складова загального уможливлює поширення краєзнавчих знань, організацію просвітницької діяльності за допомогою сучасних форм і методів.

Шкільна бібліотека як обов'язковий структурний підрозділ закладу загальної середньої освіти і важлива складова його освітнього простору займає важливе місце у системі краєзнавчої роботи. Вона сприяє духовно-етичному вихованню молоді, оскільки, привертаючи до читання молодь, передбачає збереження духовної спадщини, дбайливе ставлення до Батьківщини, у тому числі й «малої».

Заходи з краєзнавства спрямовані на виховання поваги до книги, формування національної свідомості, любові до рідної землі, готовності до праці й захисту Вітчизни, передачі молодому поколінню надбань нашого народу, багатства духовної культури, формування особистих рис громадянина України. Вивчення культурної спадщини рідного краю, його звичаїв, традицій, обрядів, народних ремесел, організація і проведення народних свят, українських вечорниць, релігійних свят посідають одне з головних місць у краєзнавстві. Велику увагу важливо приділити популяризації історико-краєзнавчої літератури про пам’ятки культури, народну творчість, місцевий фольклор як найважливіший засіб естетичного й патріотичного виховання молоді. Видатний педагог В. О. Сухомлинський з цього приводу писав: «Та найголовніше питання, яке не давало мені спокою протягом усіх років роботи, це питання про те, як ввести маленьких школярів у великий світ суспільного життя, як домогтися того, щоб кожна дитина бачила не тільки своє село, місто, красу річки, на берегах якої пройшло її раннє дитинство, а й величезний, неосяжний світ своєї Батьківщини?».

Для забезпечення ефективної організації краєзнавчої роботи шкільний бібліотекар має дотримувати таких вимог:

  • вивчати інформаційні потреби користувачів,
  • формувати актуальні краєзнавчі інформаційні ресурси (на традиційних та електронних носіях),
  • організовувати обслуговування запитів користувачів на основі сучасних інформаційних технологій, зокрема використовувати мультимедійні технології, які дають можливість на якісно новому рівні вивчати різні сторінки історії в зручній для учнів формі – у вигляді графіків, таблиць, діаграм, екранних картинок, а також для статистичної оцінки історичних фактів і порівняння різних об`єктів за певним параметром.

Ефективність цього залежить від того, наскільки бібліотекар сам є краєзнавцем, наскільки чітко він здатний визначити об'єкти дослідження, форми і зміст роботи, зважаючи на вікові особливості учнів, їх загальний кругозір, рівень знань і вмінь.

Кiлькiсть переглядiв: 250